становище

I -а, с.

1) Ті чи інші обставини, умови, в яких хто-, що-небудь перебуває. || Умови існування кого-небудь. || Сукупність обставин, які створюють ту чи іншу ситуацію. || Ситуація на місці воєнних дій, зумовлена їх перебігом, співвідношенням бойових сил, їх розташуванням, характером місцевості і т. ін. Безпорадне становище. Скрутне становище.

••

Рятува́ти стано́вище — знаходити або допомагати знайти вихід із складної ситуації.

2) Сукупність суспільно-політичних відносин, аспекти суспільного життя.

3) Місце, роль у суспільстві, в соціальному чи професійному середовищі, сім'ї і т. ін. || Важлива роль, помітне місце кого-небудь у суспільстві, що визначається високою посадою, впливовими знайомствами, зв'язками і т. ін. || діал. Посада. Посідати провідне становище.

4) Режим, розпорядок державного, суспільного життя, що його встановлює влада.

5) заст. Позиція, кут зору.

II -а, с.

Місце стоянки, тимчасового розташування кого-небудь; стан (див. стан II 1)).